Проект "Воскресіння Розстріляного Відродження": Мій мертвий вчитель Борис Антоненко-Давидович

Борис Антоненко-Давидович

30-ті роки ХХ століття стали однією з найтрагічніших сторінок історії української літератури. Ціла когорта талановитих, рішучих, завзятих і сильних духом українських митців була знищена владою, кинута за грати, морально зламана...

Сайт Сегодня.ua в рамках проекту "Воскресіння Розстріляного Відродження" публікує оповідання і есе сучасних українських авторів про письменників страченого покоління. У кожній із цих історій розкрита трагедія і моральна сила митця, який поклав життя заради духовності, честі, справедливості і майбутнього своєї країни.

Серед представників "Розстріляного Відродження", про життя і останні хвилини яких зможуть дізнатися наші читачі, – Михайло Яловий, Микола Куліш, Валер’ян Поліщук, Гордій Брасюк…

Борис Антоненко-Давидович

Твори письменника, який недосконало володіє мовою, виглядають жалюгідно. Тому літераторам доводиться постійно вдосконалювати відповідні навички і вміння.

Серед письменників, які належать до діячів "розстріляного відродження", є той, головним підсумком творчості якого вважається не художня, а мовознавча праця. Йдеться про Бориса Антоненка-Давидовича. В його творчому доробку є багато чого, проте книга "Як ми говоримо" затьмарила всі інші його результати й досягнення.

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно