Депутатский рублевый бред (укр.)
10-го серпня на сайті Верховної Ради з’явився законопроект №2491а авторства народного депутата, колишнього міністра охорони здоров’я Олега Мусія з красномовною назвою «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо введення історично обґрунтованого найменування рубль як меншої частини грошової одиниці України гривні».
Наразі ще немає пояснювальної записки до даного законотворчого доробку, яка б обґрунтовувала доцільність перейменування копійки в рубль. Проте у прес-службі фракції БПП пояснили, що пан Мусій своїм законопроектом прагне історичної справедливості.
«Із багатьох історичних джерел ми дізнаємось, що меншою частиною гривні був саме рубль. І саме рубль, а не копійка, був часткою гривні. З часу введення грошової одиниці в Україні – гривні, без історичного обґрунтування її меншу частину було названо словом копійка. А з усіх історичних джерел вбачається, що копійка є частиною саме рубля, а не гривні. Отже з часів Русі (України) на нашій території грошовими одиницями були гривня та її менша частина рубль. Прийняття проекту Закону «Про внесення змін до деяких Законів України щодо введення історично обґрунтованого найменування рубль як меншої частини грошової одиниці України гривні» відновить історичну справедливість у застосуванні назви рубля як меншої частини грошової одиниці в Україні – гривні», - цитує прес-служба слова депутата.
Винесемо за дужки той факт, що майже за 19 років існування гривні інфляція з’їла її настільки, що копійки не цікавлять вже навіть жебраків. «Нагальність» та «своєчасність» даної ідеї, особливо не від нумізмата, історика чи «професійного патріота», а від лікаря – не залишає сумніву, що в разі її успішної реалізації країна-агресор понесе катастрофічні репутаційні втрати. Ще б пак! Російський рубль – то всього-на-всього українська копійка! А те, що гривня без всіляких санкцій знецінилася втричі, а підсанкційний рубль – всього вдвічі, це так – дріб’язок.
То ж, пану Мусію слід запропонувати не зупинятися на досягнутому і продовжити наводити історичну справедливість в усіх сферах життя. От, наприклад, візьмемо посаду президента України. Жодних згадок у літописах про президента немає. Зате є гетьман, якого козаки могли виваляти в багнюці, «щоб не зазнавався». Чим не приклад для наслідування?
Так і бачиться: приходить гетьман-президент, скажімо, з щорічним посланням у Верховну Раду, а йому – раз на голову відро багнюки. Мовляв, на, сучий сину, не забувай, що козаки тобі булаву довірили! Чудова профілактика узурпації влади.
А якщо без сарказму, то сумно, що народні обранці за кошти платників податків займаються маячнею, в той час, коли десятки, а може й сотні потрібних країні законопроектів місяцями, а то й роками, припадають пилом під сукном у парламентських комітетах.
Читайте также
